Булінг в дитячому садку

       Булінг (алгоритм дій)

 

 

 

 

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ (З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ) ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ДОЩКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

1.Учасники освітнього процесу подають заяву директору закладу освіти або його засновнику про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

2.Директор закладу освіти або його засновник розглядає заяву вдень її подання та видає рішення про проведення розслідування.

3.Проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію.

4.Директор закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання. До складу комісії входять педагогічні працівники (утому числі практичний психолог), батьки постраждалого табулера, директор закладу та інші зацікавлені особи для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування.

5.Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

6.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор закладу повідомляє у повноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

7.Потерпілий чи його/її представник,також, можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу справах дітей з повідомленням про випадок булінгу (цькування).

8.У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий незгодний з цим, то він чи його/її представник можуть одразу звернутись до органів Національної поліції України.

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) 

1. Після проведення розслідування та засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) відповідно до заяви про випадок булінгу (цькування) здобувача освіти, його батьків, законних представників, інших осіб, уразі, якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт директор закладу повідомляє у повноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

2.Уразі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий незгодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

3.За будь-якого рішення комісії директор закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

4. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» передбачені штрафи за булінг(цькування):

-  штраф за булінг становить від 50 до 100 не оподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

-  якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф – від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

        - неповідомлення директором закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ 

щодо розроблення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у Володьководівицькому ДНЗ « Дзвіночок» загального розвитку Носівської міської ради

 

                   I.    Загальні положення.

 

1.       Цим документом визначаються рекомендації щодо планування заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти. 

 

2.       Для цілей цих рекомендацій терміни вживаються у таких значеннях:

 

безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема, внаслідок недотримання вимог санітарних та/або будівельних норм і правил, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів тощо; 

 

запобігання булінгу (цькуванню) – сукупність заходів, способів, методів профілактики булінгу (цькування) в закладах освіти, спрямованих на попередження виникнення факторів ризику та/або зменшення їх впливу;

 

протидія булінгу (цькування) – сукупність заходів, способів, методів, спрямованих на відновлення та нормалізацію психологічного клімату у колективі з метою уникнення повторення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти.

 

3.       Метою запобігання та протидії булінгу (цькування) є створення безпечного освітнього середовища, що включає емоційно-психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу в закладі освіти.

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на виявлення проблем та/або потенційних ризиків їх виникнення, визначення та впровадження необхідних заходів, способів, методів їхнього вирішення та/або усунення загроз, прогноз їх впливу та планування подальших дій.

4.       До завдань у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти належать: 

створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти; визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в

закладах освіти; підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про

форми, прояви, причини та наслідки булінгу (цькування);

формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини; заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння

запобіганню булінгу (цькуванню).

 

5.       Принципи безпечного освітнього середовища:

недискримінації за будь-якими ознаками;

ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

психологічно безпечних та довірливих стосунків між учителем та учнем; партнерства та взаємопідтримки; соціально-емоційної грамотності; гендерної рівності; участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень; інші принципи.

 

II. Планування заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти

 

1.           Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі розроблення, затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

 

2.           Планування заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти здійснюється за результатами моніторингу стану фізичного та емоційно-психологічного середовища, з'ясування причин, ризиків виникнення випадків булінгу (цькування) в окремому закладі освіти.

 

3.           Заплановані заходи повинні:

спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у

створенні безпечного освітнього середовища; мати вимірювані показники ефективності; бути індивідуальними та груповими; розповсюджуватись на всіх учасників освітнього процесу.

Антибулінгова складова змісту запланованих заходів повинна бути відображена такими темами:  явище булінгу, його вплив на всіх учасників освітнього процесу;  антибулінгове законодавство;

відновлення та нормалізації психологічного клімату у колективі після

випадку булінгу (цькування); інші теми.

 

4.           Заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, метод запрошених гостей, кейс стаді, рольова гра, метод проектів та інші організаційні форми.

 

5.           План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти розробляється напередодні навчального року з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів): Національної поліції України;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та

реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що

забезпечує формування та реалізує державну правову політику; служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та

молоді.

 

6.           Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу ефективності виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та внесення до нього змін (за потреби, але не рідше двох разів на навчальний рік). 

Моніторинг ефективності виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти здійснюється шляхом:

індивідуального оцінювання учасників освітнього процесу (анкетування, інтерв’ю, інші форми опитування, застосування проективних методик, самооцінювання тощо); групового оцінювання (спостереження, аналіз інституційної діяльності

закладу освіти тощо).

 

III. Заходи запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладах освіти.

 

1.           Заходи запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладах освіти спрямовуються на створення безпечного емоційно-психологічного та фізичного середовища для учасників освітнього процесу. 

 

2.           До заходів, спрямованих на створення безпечного емоційнопсихологічного середовища для учасників освітнього процесу, входять заходи для розвитку емоційних, громадянських та соціальних компетентностей, а саме:

соціально-емоційної грамотності;  навичок самопізнання, саморозвитку та емпатії;

розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння

відстоювати свої права та права інших; розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки, здатність попереджувати та розв’язувати конфлікти;

відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків,

пов’язаних з участю в суспільно-політичному житті; здатності формувати та аргументовано відстоювати власну позицію,

поважаючи відмінні думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб; здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з

різних позицій, приймати обґрунтовані рішення; здатності до соціальної комунікації та вміння співпрацювати для

розв’язання проблем спільнот різного рівня, зокрема шляхом волонтерської діяльності.

 

3.           До заходів, спрямованих на створення безпечного фізичного середовища для учасників освітнього процесу в закладі освіти, входять:

 

                  організація       належних       заходів       безпеки       (пост        охорони,

відеоспостереженням за місцями загального користування тощо); використання інструментів контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет учасниками освітнього процесу під час освітнього процесу; контроль за використанням засобів електронних комунікацій здобувачами освіти під час освітнього процесу; інші заходи.

 

4.           Педагогічні, науково-педагогічні працівники закладу освіти повинні не рідше ніж один раз на п’ять років проходити підвищення кваліфікації у сфері емоційних, громадянських та соціальних компетентностей, з вдосконалення знань, вмінь та навичок запобігання та протидії булінгу (цькування) в закладах освіти.